Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
поверхня
-і, ж. 1》 Зверхній, зовнішній бік чого – небудь.
|| Верхній шар маси якої-небудь речовини, рідини і т. ін.
|| геогр. Сукупність нерівностей земної кори, які утворюють низини, височини і т. ін.; рельєф.
2》 мат. Межа, що відділяє геометричне тіло від зовнішнього простору або від іншого тіла; слід руху якої-небудь лінії в просторі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: поверхня


матиме такий вигляд: Що таке поверхня