повергати
-аю, -аєш, недок. , повергнути і рідше повергти, -гну, -гнеш; мин. ч. поверг, -ергла, -ергло і повергнув, -ергнула, -ергнуло; док. , перех. , ритор. 1》 Примушувати падати; звалювати.
|| перен. Перемагати.
|| тільки док. , перен. , діал. Кинути.
Повергати (повергнути) в прах — розбивати, знищувати.
2》 У сполуч. з прийм. "в" та знах. в. ім. на позначення стану означає: викликати цей стан.