Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пов'янути
-ну, -неш, док. 1》 Утратити свіжість; усохнути (про рослини).
|| Утратити свіжість, пружність; стати кволим (про людське тіло).
|| перен. Утратити принадність, потьмаритися, стати невиразним.
2》 перен. Утратити рухливість, бадьорість; зробитися млявим, байдужим.
|| Поступово втратити фізичну силу; змарніти, ослабнути.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пов'янути


матиме такий вигляд: Що таке пов'янути