Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пов'ючений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до пов'ючити.
|| пов'ючено, безос. присудк. сл.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пов'ючений


матиме такий вигляд: Що таке пов'ючений