Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
побурілий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до побуріти.
2》 у знач. прикм. Який став, зробився бурим.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: побурілий


матиме такий вигляд: Що таке побурілий