побігти
-біжу, -біжиш, док. 1》 Почати бігти в якому-небудь напрямку.
|| розм. Швидко, спішно піти, сходити куди-небудь з якоюсь метою.
|| Почати тікати, відступати.
2》 перен. Почати швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямку.
|| Почати швидко нестися в повітрі (про хмари, дим і т. ін.).
|| Почати швидко проходити, мигтіти перед очима під час руху, їзди.
|| Простягтися в далечінь довгою смугою, довгим рядом.
|| З'явившись, почати швидко розходитися, поширюватись у якому-небудь напрямку.
3》 Швидко змінити напрям руху, перебігти з одного предмета на інший (про очі, погляд).
4》 перен. Потекти, политися.
5》 перен. , розм. Зашумувавши під час кипіння, почати виливатися через вінця посуду.
6》 за кого і без додатка, розм. Узяти шлюб (про жінку); вийти заміж.