Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
побігайка
-и, ж. , розм. Людина, яка довго не затримується на одному місці; непосида.
-и, ж. , розм. Людина, яка довго не затримується на одному місці; непосида.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: побігайка
матиме такий вигляд: Що таке побігайка
матиме такий вигляд: побігайка
матиме такий вигляд: Що таке побігайка