побитий
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2-9).
|| у знач. прикм.
|| побито, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох).
|| перен. Зневірений, знесилений, пригнічений.
3》 у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.
4》 у знач. прикм. Пошкоджений ударами, поштовхами і т. ін.
|| Зіпсований ударами, поштовхами і т. ін. (порваний, оббитий тощо).
5》 у знач. прикм. Переможений, розгромлений у бою.