Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пластина
-и, ж. 1》 Плоский з гладенькою поверхнею тонкий лист, аркуш якого-небудь твердого матеріалу, речовини.
2》 Розколота, розпиляна навпіл колода; обапіл.
-и, ж. 1》 Плоский з гладенькою поверхнею тонкий лист, аркуш якого-небудь твердого матеріалу, речовини.
2》 Розколота, розпиляна навпіл колода; обапіл.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: пластина
матиме такий вигляд: Що таке пластина
матиме такий вигляд: пластина
матиме такий вигляд: Що таке пластина