Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пірнач
-а, ч. Давньоруська холодна зброя, що являла собою металеву головку з гострими виступами, насаджену на держално; вид булави (у 2 знач. ).
|| У козацькому війську – ця зброя як знак влади полковника.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пірнач


матиме такий вигляд: Що таке пірнач