підупалий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до підупасти.
2》 у знач. прикм. Фізично слабіший, позбавлений минулої сили, міцності.
|| Якому властива втрата бадьорості, надії на що-небудь.
|| у знач. ім. підупалий, -лого, ч. ; підупала, -лої, ж. Людина, яка почала втрачати душевний спокій, рівновагу.
3》 у знач. прикм. Який втратив минулу економічну міць, збіднів.