підстава
I -и, ж. 1》 Нижня, опорна частина якого-небудь предмета, споруди; основа (у 1 знач. ).
2》 перен. Те головне, на чому базується, основується що-небудь. Наукова підстава.
|| Те, чим пояснюються, виправдовуються вчинки, поведінка і т. ін. кого-небудь.
На підставі чого — виходячи з чого-небудь, спираючись на щось.
II -и, ж.
1》 діал. Заміна.
2》 заст. Коні, якими замінюють у дорозі стомлених, а також місце, де їх замінюють.
III -и, ж. , діал.
Перешкода.