підпирати
-аю, -аєш, недок. , підперти, підіпру, підіпреш, док. , перех. 1》 Ставити підпори для підтримки чого-небудь.
|| Підтримувати голову, підборіддя і т. ін., підставляючи руку, долоню і т. ін. або опирати, схиляти їх на щось.
|| у сполуч. зі сл. бік, боки. Упирати руку (руки), кулаки у бік (боки).
|| Правити за підпору чому-небудь.
2》 перен. , розм. Подавати кому-небудь допомогу; підтримувати когось, чиїсь дії, наміри і т. ін.
|| Підтверджувати, обґрунтовувати що-небудь.
3》 Напирати, штовхаючи кого-, що-небудь.
|| Давити, тиснути (про що-небудь тверде, незручне).
|| безос. , розм. Про відчуття болю, стиснення у грудях (від хвороби, хвилювання і т. ін.).
4》 перен. , розм. Бути розташованим, підходити дуже близько, наближатися до чогось.
|| рідко. Витісняти, прагнучи заступити кого-небудь.
5》 перен. , розм. Спонукати до чого-небудь, змушувати робити щось.
|| Ставати нестерпним, дошкульним. Нестатки підпирають.