підпалювати
-юю, -юєш, недок. , підпалити, -палю, -палиш, док. , перех. 1》 також без додатка. Підносячи вогонь до чогось, примушувати займатися, горіти; запалювати.
|| також без додатка. Починати топити якимось паливом піч, грубу і т. ін.; розпалювати.
|| перен. , рідко. Навмисно, зі злим наміром сердити, дратувати, роздражнювати.
2》 Викликати пожежу з метою помсти і т. ін.
3》 розм. Давати чому-небудь трохи підгоряти (у 1 знач. ), пошкоджувати, псувати сильним вогнем. Підпалити хліб.