Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
підлий
-а, -е.1》 Який викликає осуд. Підлий вчинок.
|| Схильний до негідного вчинку, здатний на такий вчинок.
|| у знач. ім. підлий, -лого, ч. , зневажл. Той, хто своїми вчинками викликає осуд.
|| Уживається як лайливе слово.
|| у знач. ім. підле, -лого, с. Те, що викликає осуд, негативне ставлення.
2》 розм. Дуже поганий; препоганий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: підлий


матиме такий вигляд: Що таке підлий