підкоряти
-яю, -яєш і рідко підкорювати, -юю, -юєш, недок. , підкорити, -корю, -кориш, док. , перех. 1》 Силою захоплювати країну, місто і т. ін., встановлюючи свою владу; завойовувати (у 1 знач. ).
|| Змушувати кого-небудь коритися чиїйсь владі, ставити в залежність від когось.
|| перен. Освоювати що-небудь, роблячи корисним для себе, для людства.
|| перен. Підпорядковувати що-небудь чомусь, ставити щось у залежність від іншого.
2》 перен. Викликати своїм поводженням, мовою, манерами тощо у кого-небудь схвальну оцінку, захоплення, прихильність і т. ін.