Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
підколювати
-юю, -юєш, недок. , підколоти, -колю, -колеш, док. , перех. 1》 Прикріплювати, приколюючи одне до одного або до чого-небудь.
2》 розм. Ранити себе, наколовшись на що-небудь. Підколоти ногу.
|| Колючи чим-небудь, убивати або ранити кого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: підколювати


матиме такий вигляд: Що таке підколювати