підголосок
-ска, ч. , розм. 1》 муз. Побічні верхні голоси, що протистоять головній мелодії нижнього голосу.
|| Побічні витримані звуки в будь-якому голосі, що протистоять іншим голосам.
|| Співець, який вторить тому, хто веде основну мелодію.
2》 перен. Безпринципна людина, що догідливо повторює чиїсь думки, судження.