підвищений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підвищити.
|| підвищено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Вищий порівняно з іншими.
|| Більший за кількістю, розміром. Підвищена стипендія.
3》 у знач. прикм. Який відзначається вищим ступенем.
|| Який посилено виявляється.
|| у сполуч. зі сл. тиск, голос, тон, температура і т. ін. Вищий від нормального.
4》 у знач. прикм. Кращий від звичайного.