пиха
-и, ж. 1》 Надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство.
|| Надмірна впевненість у своїх силах, здібностях, можливостях; самовпевненість.
|| Вразливе сприйняття думки про свою особу і ставлення до себе навколишніх; самолюбство.
|| Зовнішній вияв зверхності, погорди, бундючності.
|| Далеке від правди чванливе вихваляння.
2》 Надмірність у багатстві, оздобах, прикрасах, вигодах і т. ін.; розкіш.
|| Побудована на зовнішніх ефектах урочистість, помпезність.
3》 заст. Те саме, що гордість.
|| Предмет гордості, те, чим можна пишатися.