Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пиндючити
-чу, -чиш, недок. , перех. , розм. Те саме, що настовбурчувати.
Пиндючити ніс (морду і т. ін.) вульг. — бундючитися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пиндючити


матиме такий вигляд: Що таке пиндючити