перше
присл. 1》 До цього часу; колись, раніше.
2》 Перед чимсь іншим; спочатку, спершу.
Перше [,] ніж (як) у знач. спол. — уживається в підрядному реченні перед назвою дії, що відбулася або має бути виконана після дії головного речення.
3》 у знач. прийм. , з род. в. , розм. , рідко. Раніше від кого-, чого-небудь; перед ким-, чим-небудь.
Перше всього — перед усім іншим, у першу чергу; насамперед.
4》 діал. Вперше.