період
-у, ч. 1》 Проміжок часу, обмежений певними датами, подіями і т. ін.
|| Час, коли відбувається яка-небудь подія, триває дія, розгортається чиясь діяльність і т. ін.
|| Відтинок часу, позначений існуванням, наявністю чого-небудь.
2》 Певна стадія, фаза чого-небудь.
|| Історичний етап у суспільному або культурному розвитку країни, народу, що характеризується визначними подіями, явищами або процесами.
Амортизаційний період — економічно доцільний період експлуатації основних фондів.
Граційний період — період, на який відтерміновують оплату за зобов'язанням.
Ембріональний період — початкова стадія розвитку живого організму, коли він перебував у формі ембріона, зародка.
Звітний період — певний період у діяльності підприємства, фірми, за підсумками якого складають документи фінансової звітності.
Інкубаційний період — проміжок часу від моменту зараження організму певною хворобою до появи зовнішніх ознак захворювання.
Період коливань — найменший проміжок часу, через який повторюється значення фізичних величин, що змінюються в процесі коливань.
Період піврозпаду — час, протягом якого розпадається половина радіоактивної речовини.
Процентний період — термін, на який процентну ставку за кредит фіксують у кредитній угоді.
3》 спец. Проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь регулярно повторюваний процес або рух.
4》 геол. Проміжок часу, протягом якого утворилася сукупність відкладів певної геологічної системи; частина ери, що складається з таких проміжків.
5》 мат. Група цифр нескінченного десяткового дробу, що весь час повторюються в однаковій послідовності.
6》 лінгв. Складна синтаксична побудова, що характеризується докладним викладом думки, має ритмічно завершену інтонацію і становить одне складне або ускладнене багаточленне речення, поширене другорядними членами, підрядними реченнями і т. ін.
7》 муз. Невелика закінчена побудова, що складається перев. з двох подібних структурою музичних фраз, які завершуються різними каденціями.
8》 хім. Природний ряд хімічних елементів, розміщених за зростанням їхніх протонних чисел, який розпочинається елементом, простою речовиною якого є лужний метал, і завершується елементом, простою речовиною якого є благородний газ.