перемога
-и, ж. 1》 Повний успіх у бою, остаточна поразка військ противника. Орден Перемоги. Парад перемоги.
|| Успіх у двобої, змаганнях, що закінчуються поразкою супротивника. Перемога в турнірі.
2》 перен. Успіх у боротьбі за що-небудь, здійснення чого-небудь унаслідок боротьби, подолання якихось труднощів.
|| Ствердження, доведення своєї більшої порівняно з чиєюсь сили, своєї вищості і т. ін. Здобувати перемогу.