Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
передоручати
-аю, -аєш, недок. , передоручити, -учу, -учиш, док. , перех. 1》 Доручати іншому виконання того, що повинен був виконати сам.
|| Доручати, довіряти охорону кого-, чого-небудь, турботи, піклування про когось, щось, догляд за кимось, чимось іншій людині.
2》 Передавати іншому право дій за дорученням (у 2 знач. ), раніше надане самому.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: передоручати


матиме такий вигляд: Що таке передоручати