Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пень
пня, ч. 1》 Нижня частина стовбура дерева, яка залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін.
|| перен. , розм. Про нерозумну чи байдужу до всього, до всіх людину.
2》 розм. Те саме, що пеньок 2).
3》 діал. Вулик.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пень


матиме такий вигляд: Що таке пень