Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пендель
-я, ч. , розм. Удар, стусан, нанесений ногою ззаду по сідницям.
Отримати пенделя — бути вигнаним з участі у грі, з роботи, з команди та ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пендель


матиме такий вигляд: Що таке пендель