пахнути
I п`ахнути-ну, -неш; мин. ч. пах, -ла, -ло і пахнув, -нула, -нуло; недок.
1》 чим і без додатка. Видавати, виділяти який-небудь запах.
|| безос.
|| перен. Нагадувати про кого-, що-небудь; нагадавши про себе, приваблювати.
2》 чим, перен. , розм. Виявляти ознаки, прикмети наявності або наближення чого-небудь.
|| безос.
|| Ставати близьким до здійснення; наближатися (про подорож, мандрівку і т. ін.).
3》 чим, перен. , розм. Містити можливість, загрозу спричинитися до чого-небудь, закінчитися чимсь (звичайно неприємним, небезпечним).
II пахн`ути
-не, док. , розм.
Повіяти, донестися або обдати, охопити (про вітер, запах, тепло, холод і т. ін.).
|| безос. , чим, перен. Викликати в кого-небудь відчуття свіжості, яких-небудь пахощів і т. ін.
|| безос. , чим, перен. Передатися кому-небудь, поширитися на когось (про почуття, настрої, який-небудь стан і т. ін.).