парний
I п`арний-а, -е.
1》 Який становить з іншими пару (див. пара I). Парний чобіт.
|| Який складається з двох однакових предметів, частин. Парні органи.
|| Розташований парою, парами.
|| Подвійний, двійчастий, подвоєний.
2》 Яких запрягають разом, в одну упряжку (про коней, волів).
|| Запряжений парою коней (про екіпаж).
|| Який править упряжкою з двох коней (про візника).
3》 У якому беруть участь двоє.
|| Признач. для користування двома особами.
|| Для якого необхідно або в якому діють два предмети.
Парний шлюб — шлюб, типовий для розвинутого матріархату; характеризувався тим, що чоловік і дружина, які належали до різних родів, створювали шлюбну пару.
4》 Який ділиться без остачі на два (про числа); кратний двом.
|| Який позначається числом, що ділиться на два.
II парн`ий
-а, -е.
1》 розм. Те саме, що паркий 1), 2).
2》 Такий, що зберіг теплоту живого тіла (про харчові продукти тваринного походження); свіжий.
Парне молоко — щойно надоєне молоко.
Парна риба — риба, що заснула чи була вбита зразу після улову.