Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
паркан
-а, ч. Стіна, звичайно дерев'яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа.
Живий паркан — щільна вузька смуга кущів або дерев, яку вирощують із метою відгородити чи обгородити що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: паркан


матиме такий вигляд: Що таке паркан