Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
пантеличити
-чу, -чиш, недок. , перех. , розм. Призводити до нездатності звично діяти, розумно говорити, міркувати і т. ін. внаслідок розгубленості, страху; збивати з пуття; непокоїти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: пантеличити


матиме такий вигляд: Що таке пантеличити