Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
панич
-а, ч. 1》 Молодий неодружений син пана, пані (у 1 знач. ).
|| перен. , ірон. , зневажл. Молода людина, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін.
2》 Неодружений молодий чоловік, що належав до привілейованих верств населення.
|| Зніжений, розпещений молодий чоловік; білоручка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: панич


матиме такий вигляд: Що таке панич