Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
панацея
-ї, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – богиня-зцілителька.
2》 книжн. Ліки алхіміків, які нібито допомагали від усіх хвороб.
|| перен. , ірон. Універсальний засіб, який нібито запобігає будь-якому лиху, зараджує в розв'язанні всіх проблем.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: панацея


матиме такий вигляд: Що таке панацея