пам'ятка
-и, ж. 1》 розм. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, що-небудь.
|| Те, що лишилось як наслідок чогось.
|| перен. Те, що служить наочним свідоцтвом чиєї-небудь справи, праці і т. ін.
В пам'ятку кому — пам'ятатися комусь.
На пам'ятку — на згадку, на спомин.
2》 Предмет матеріальної культури минулого. Пам'ятка архітектури.
|| Твір стародавньої писемності.
|| Твір стародавнього музичного мистецтва.
Історична пам'ятка — залишок минулого, що є об'єктом вивчення історичної науки. **
Пам'ятки природи — природні утворення, що мають природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення.
3》 Невелика книжка чи аркуш із короткими настановами, правилами на якийсь певний випадок; інструкція. Пам'ятка туристові.
4》 церк. , розм. Поминальна книжечка.