Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
палій
I пал`ій-я, ч.
Той, хто зробив підпал.
|| перен. Той, хто підбурює на що-небудь; підбурювач. Палій війни.
II п`алій
-я, ч.
Церемоніальна мантія, що її одягають на тих, хто постригся у православні монахи.
I пал`ій-я, ч.
Той, хто зробив підпал.
|| перен. Той, хто підбурює на що-небудь; підбурювач. Палій війни.
II п`алій
-я, ч.
Церемоніальна мантія, що її одягають на тих, хто постригся у православні монахи.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: палій
матиме такий вигляд: Що таке палій
матиме такий вигляд: палій
матиме такий вигляд: Що таке палій