Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
палиця
-і, ж. 1》 Відділена від дерева та очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки.
|| Такий предмет, пристосований або оброблений відповідним чином для опори під час ходьби.
|| Подібний предмет із якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей.
|| перен. Про насилля з метою примусу, підкорення.
2》 Важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя.
3》 церк. Частина вбрання вищого духівництва у вигляді парчевого квадрата.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: палиця


матиме такий вигляд: Що таке палиця