палитися
палиться, недок. 1》 Знищуватися вогнем; згоряти.
2》 Горіти (з метою опалення, освітлення).
|| безос.
3》 Виявляти збудження, захоплення, нетерпіння і т. ін.; гарячитися.
4》 Горіти (про тютюн у люльці).
5》 діал. Випалюватися (про цеглу, глиняний посуд і т. ін.).
6》 Пас. до палити I.