палений
-а, -е.1》 тільки палений. Дієприкм. пас. мин. ч. до палити I.
|| палено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який горів (у 1 знач. ); горілий.
|| у знач. ім. палене, -ного, с. Те, що виділяє запах згару.
3》 у знач. прикм. Підданий обпалюванню, прожарюванню, звичайно з метою одержання певних якостей.
Палена горілка діал. — те саме, що паленка.
4》 у знач. прикм. Дуже гарячий.
|| перен. Який розгнівався, розсердився.