очний
-а, -е.1》 Прикм. до око I 1).
|| Стос. до хвороб очей та їх лікування.
Очна ділянка — парна ділянка обличчя, обмежена надорбітальним краєм лобної кістки та нижньоорбітальним краєм верхньої щелепи.
Очна ямка — заглиблення, в якому міститься очне яблуко; очна западина.
Очне дно — внутрішня поверхня очного яблука, яка спостерігається при офтальмоскопії: диск зорового нерва, сітківка з центральною артерією і центральною веною та судинна оболонка.
Очне яблуко — кулясте тіло, що містить світлозаломний апарат ока і розгалуження зорового нерва.
Очні хвороби — захворювання очного яблука, повік, слізних органів і орбіти у людини і тварин.
2》 Який відбувається за особистої зустрічі, за особистого спілкування; прот. заочний.
Очна ставка — одночасний допит віч-на-віч двох або кількох осіб для перевірки показань і усунення суперечностей у них.
3》 Признач. для навчання з систематичним відвідуванням занять, пов'язаний з ним; прот. заочний.