Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
очманілий
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до очманіти.
2》 у знач. прикм. Який утратив здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися; одурілий.
|| Який виражає такий стан.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: очманілий


матиме такий вигляд: Що таке очманілий