Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
очіпок
-пка, ч. 1》 Старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки (часто з поздовжнім розрізом ззаду), що його зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся.
2》 рідко. Те саме, що ковпак 1).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: очіпок


матиме такий вигляд: Що таке очіпок