охочий
-а, -е.1》 Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось.
|| у знач. ім. охочий, -чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось.
|| Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний.
2》 до чого і з інфін. Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь.
|| у знач. ім. охочий, -чого, ч. Аматор, любитель чого-небудь.
3》 у знач. ім. охочий, -чого, ч. Те саме, що доброволець.