Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
отупілий
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти.
2》 у знач. прикм. Який виражає тупість, отупіння.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: отупілий


матиме такий вигляд: Що таке отупілий