отрута
-и, ж. 1》 Хімічна сполука або суміш речовин, вплив невеликої кількості якої на живу істоту суттєво порушує її функціонування аж до повного припинення життєвої діяльності.
|| Речовина, здатна викликати отруєння живого організму.
Каталітична отрута — речовина, що пригнічує активність каталізатора.
Мітотична отрута — речовина, що пригнічує процес мітозу.
Промислові отрути — хімічні речовини, які використовуються на виробництві і можуть негативно впливати на людину.
Трупні отрути — сполуки, що утворюються при гнитті тваринних білкових речовин.
2》 перен. Те, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось.
3》 перен. Злість, ненависть.