Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
оточини
-ин, мн. , діал. 1》 Жир на тонкій кишці.
2》 Зерно чи борошно, що залишаються на решеті.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: оточини


матиме такий вигляд: Що таке оточини