Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
оточенець
-нця, ч. , розм. Військовослужбовець, який перебував або перебуває в оточенні ворожих військ.
-нця, ч. , розм. Військовослужбовець, який перебував або перебуває в оточенні ворожих військ.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: оточенець
матиме такий вигляд: Що таке оточенець
матиме такий вигляд: оточенець
матиме такий вигляд: Що таке оточенець