Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н [О] П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
оторочувати
-ую, -уєш, недок. , оторочити, -рочу, -рочиш, док. , перех. Обшивати краї одягу, взуття і т. ін. яким-небудь іншим матеріалом для оздоблення; облямовувати.
|| перен. Оточувати, оповивати вузькою смугою чого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: оторочувати


матиме такий вигляд: Що таке оторочувати