ото
част. , розм. 1》 вказ. Уживається для вказування на кого-, що-небудь (іноді супроводжується вказівним жестом); ось то.
|| Уживається для вказування на те, про що щойно йшла мова або про що відомо співрозмовникові.
2》 вказ. Уживається при підведенні підсумку до сказаного.
3》 вказ. Уживається в розповідях, описах для їх пожвавлення, надання безпосередності викладу, для вказування на повторюваність дії і т. ін.
|| у сполуч. з сл. раз. Уживається в знач. якось.
4》 вказ. Уживається з дієсл. наказ. сп. при спонуканні, заохоченні до чого-небудь, для висловлення поради, перестороги тощо.
5》 підсил. Уживається у сполученні з присл. часу, місця, причини, способу дії і т. ін. для їх уточнення, підсилення тощо.
6》 підсил. Уживається у вигукових реченнях для підсилення їх емоційного забарвлення.
7》 Уживається у знач. виг. для вираження подиву, невдоволення, досади і т. ін.