отаман
-а, ч. 1》 іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська.
|| Представник козацької адміністрації у населених пунктах в Україні в 17-18 ст. Курінний отаман. Наказний отаман.
2》 У дореволюційній Росії – начальник козачих військ і поселень, що виконував військові, поліцейські та адміністративні функції. Станичний отаман.
3》 У роки громадянської війни – верховода контрреволюційних формувань.
4》 заст. Ватажок, керівник.
|| Той, хто очолює яку-небудь виробничу і т. ін. групу людей.
5》 іст. На Правобережній Україні і в Галичині – сільський староста.