осторонь
1》 присл. Окремо, збоку; відособлено.2》 присл. Убік.
3》 присл. Стороною, манівцями.
4》 прийм. , з род. в. , рідко. Уживається на означення місця; біля, коло, близько.
Триматися осторонь чого (від чого) — не цікавитися чим-небудь, уникати чого-небудь.